1019 відгуків
promo_banner

Зараз у компанії неробочий час. Замовлення та повідомлення будуть оброблені з 11:00 найближчого робочого дня (сьогодні).

Глибочицька 71, Київ, Україна
+380 (68) 057-22-23
+380 (99) 209-11-56
+380 (68) 057-22-23
Darius Shop

Tormented Souls 2 — survival horror, який не вибачається за свою “стару школу”

Tormented Souls 2 — survival horror, який не вибачається за свою “стару школу”
 
Сюжет знову крутиться навколо Керолайн Вокер. Без героїзму, без “обраних”, без пафосних промов. Є зникла сестра, є дивне гірське містечко Вілла-Ес, і є чітке відчуття, що це місце вже давно живе за якимись іншими правилами. Тут не пояснюють усе напряму, не розжовують лор, а просто поступово підсовують шматочки реальності, з яких ти сам складаєш картину. І картина ця, м’яко кажучи, неприємна
Найсильніше в Tormented Souls 2 — це атмосфера. Не страх “бу”, а страх “мені тут некомфортно”. Локації тиснуть. Коридори тягнуться занадто довго. Тиша звучить гучніше за музику. І гра дуже добре ловить момент, коли ти починаєш рухатись повільніше не тому, що так треба, а тому що підсвідомо не хочеш заходити за наступний поворот.
 

Геймплей — це чиста стара школа survival horror. Ти ходиш, досліджуєш, постійно повертаєшся назад, відкриваєш короткі шляхи й складаєш у голові мапу локації. Інвентар тут — не смітник для предметів, а окрема головоломка. Більшість речей не очевидні: їх треба оглядати, комбінувати, іноді просто вгадувати, що з чим працює. Гра не підказує, не підморгує і не каже “ти майже вгадав”. Якщо застряг — значить застряг.

 

 
Пазли — це окрема любов і окремий біль. Деякі з них реально класні, змушують зупинитись і подумати. Деякі — з тієї самої категорії “я знаю, що рішення логічне, але я до нього не дійшов”. І так, інколи гра не дуже чесно пояснює, чи ти вже маєш усе потрібне для розв’язання, чи ще десь валяється ключова деталь. Це може дратувати. Але, якщо бути чесним, саме за це багато хто і любить старі survival horror’и.
 
Бойовка тут рівно така, якою вона має бути в цьому жанрі. Не зручна. Не геройська. Не про задоволення. Кожен бій — це питання “чи варто взагалі”. Ресурси обмежені, вороги неприємні, а зброя не дає відчуття контролю. І в якийсь момент ти починаєш уникати сутичок не тому, що боїшся, а тому що це розумніше. Так, бойова система місцями кострубата, але вона не ламає гру — вона її підтримує.
 
Одна з найцікавіших ідей другої частини — робота зі станами реальності. Локації можуть змінюватись, відкривати нові проходи або показувати те, чого наче не існує. Це не просто візуальний трюк, а механіка, яка реально впливає на пазли й навігацію. І саме тут Tormented Souls 2 починає відчуватись не просто як “ще одна гра під Resident Evil”, а як щось зі своїм обличчям.
 

Камера — фіксована, олдскульна, інколи незручна. Так, вона може бісити. Але водночас вона дуже добре працює на напругу. Ти не завжди бачиш, що попереду, і це створює ту саму тривогу, якої часто не вистачає сучасним хоррорам. При цьому налаштувань достатньо, щоб зробити керування більш комфортним, якщо ти не фанат “танків”.

За відчуттями, гра проходиться рівно стільки, скільки потрібно. Вона не затягнута, але й не коротка. Багато залежить від того, як швидко ти розгадуєш пазли і чи любиш досліджувати все підряд. У будь-якому випадку, порожнього часу тут майже немає.

 
У підсумку Tormented Souls 2 — це survival horror з характером. Вона не ідеальна, вона може дратувати, і вона точно не для всіх. Але якщо тобі близька стара школа, якщо ти любиш напругу, повільний темп і відчуття, що гра не підлаштовується під тебе — це дуже міцний, впевнений проєкт.

У підсумку Tormented Souls 2 — це survival horror з характером. Вона не ідеальна, вона може дратувати, і вона точно не для всіх. Але якщо тобі близька стара школа, якщо ти любиш напругу, повільний темп і відчуття, що гра не підлаштовується під тебе — це дуже міцний, впевнений проєкт.