Плати, щоб пограти / програти
У цьому випуску ми занурюємося у найсуперечливіші аспекти сучасного геймінгу — мікротранзакції та лутбокси. Чому ігри, які мають приносити задоволення, часто перетворюються на платформи для заробітку? Ми занурюємося в тему прихованих платежів, ігрових лотерей та психологічних пасток, які використовують розробники, щоб спустошити ваш гаманець.
Ми говоримо про: ⚠️ Як лутбокси перетворюють геймінг на азартну гру. ⚙️ Несправедливі переваги для тих, хто платить. 💸 Як мікротранзакції впливають на гравців, особливо на дітей. 📉 Вплив таких практик на репутацію компаній та якість ігор.
Чи є можливість повернути ігровій індустрії її чесність? Долучайтесь до нашої розмови, щоб дізнатися більше про ці негативні явища та знайти відповіді на головні питання. 👉 Ставте лайк, якщо теж втомились від мікротранзакцій, і поділіться думками в коментарях! 🎙️ Ваші ведучі: [Богдан/Лєра]
Інші новини
Мікрофон — головний ворог. The Backrooms 1998Є ігри, в які заходиш «на 10 хвилин подивитися», а через пів години сидиш нерухомо, бо боїшся зробити ще один крок. The Backrooms 1998 — саме з таких. Тут немає сюжетних поворотів, вибору діалогів чи прокачки. Але є одне: відчуття, що ти реально загубився десь, де тебе не має бути. І що щось уже знає, що ти тут.Мікрофон — головний ворог. The Backrooms 1998
Огляд гри Copycat: бути кішкою складніше, ніж здаєтьсяДавайте чесно: я не думав, що плакатиму через гру про кішку. Я готувався до чогось милого, затишного, може, навіть трохи сентиментального. Але Copycat — це не про «мур-мур, погладь мене». Це історія про ідентичність, втрату, дім і те, як легко тебе можуть замінити — навіть якщо ти пухнаста істота, яка просто хотіла належати комусь.Огляд гри Copycat: бути кішкою складніше, ніж здається
