Коли стиль не рятує: перші враження від Hyper Light Breaker

Я з нетерпінням чекав на Hyper Light Breaker, адже свого часу Hyper Light Drifter мене буквально зачарував — стилізація, музика, атмосфера. І коли Heart Machine анонсували нову гру в тій же всесвіті, але з відкритим світом, кооперативом і повноцінним 3D, я подумав: це може бути щось справді велике. Але от тільки реальність виявилась значно складнішою.
Перші враження
Гра виглядає справді круто. Візуальний стиль хоч і відійшов від піксель-арту, але залишився впізнаваним: яскраві кольори, химерна архітектура, світ Overgrowth — це свято для очей. Музика, як і очікувалось, атмосферна, іноді моторошна, іноді медитативна — композитори попрацювали як слід. Загалом, з естетикою все чудово.
Але на жаль, на цьому "чудово" поки що закінчується.
Геймплей і бойова система
Hyper Light Breaker — це рогалик з процедурно згенерованими світами, битвами проти босів-"Crowns" і головного лиходія Abyss King. Гравець грає за одного з Breakers і досліджує руїни, шукає зброю, артефакти, уникає смертельних пасток і намагається вижити.
І все б добре, якби не два болючі моменти:
-
Оптимізація просто катастрофічна. У мене гра на середньостатистичній системі (яка без проблем тягне інші АА-проєкти) видавала фризи, зависання, іноді FPS падав до рівня слайд-шоу. Причому налаштування графіки практично не дають маневру — усе надто примітивно, а деякі параметри взагалі відсутні.
-
Бойова система наче сирувата. Хоч парирування виглядає класно і додає динаміки, баланс ворогів дуже сумнівний. Вороги валяться з усіх боків, часто просто знищують тебе, поки ти намагаєшся розібратись, що сталося. Іноді здається, що складність — не продуманий челендж, а просто хаос.
Що ще дратує
-
Немає можливості переназначити клавіші. Для гри, яка вийшла у 2025-му, це просто сором.
-
Контенту поки що мало. Гра обіцяє епічні пригоди у відкритому світі, але на практиці ти годинами блукаєш у дуже схожих локаціях, які швидко приїдаються.
-
Відчуття незавершеності. І це не просто "ранішній доступ", це ранній ранішній доступ. Багато механік виглядають так, ніби їх ще будуть допилювати довго й нудно.
Але все ж…
Я не можу сказати, що гра — провал. У неї є потенціал. Світ, задум, художній стиль — усе це могло б стати основою для справжнього хіта. Розробники з Heart Machine кажуть, що знають про всі проблеми й активно працюють над патчами. Можливо, через рік Hyper Light Breaker стане тією грою, яку я хотів побачити з самого початку.
Висновок
Hyper Light Breaker зараз — це як прекрасна, але напівзруйнована будівля. Видно, що архітектор має талант, але роботу зупинили на півдорозі. Якщо ви — фанат Hyper Light Drifter, краще зачекайте. Якщо просто шукаєте рогалик із хорошим артом — може, варто спробувати, але будьте готові до технічних проблем і відсутності глибини.
Я ж залишаюсь із надією. Стежитиму за оновленнями і, чесно кажучи, дуже сподіваюсь, що ця гра перетвориться з розчарування на тріумф. Але не зараз.
Посилання на гру : https://store.steampowered.com/app/1534840/Hyper_Light_Breaker/
Інші новини
- Огляд гри Copycat: бути кішкою складніше, ніж здаєтьсяДавайте чесно: я не думав, що плакатиму через гру про кішку. Я готувався до чогось милого, затишного, може, навіть трохи сентиментального. Але Copycat — це не про «мур-мур, погладь мене». Це історія про ідентичність, втрату, дім і те, як легко тебе можуть замінити — навіть якщо ти пухнаста істота, яка просто хотіла належати комусь.Огляд гри Copycat: бути кішкою складніше, ніж здається
- Мікрофон — головний ворог. The Backrooms 1998Є ігри, в які заходиш «на 10 хвилин подивитися», а через пів години сидиш нерухомо, бо боїшся зробити ще один крок. The Backrooms 1998 — саме з таких. Тут немає сюжетних поворотів, вибору діалогів чи прокачки. Але є одне: відчуття, що ти реально загубився десь, де тебе не має бути. І що щось уже знає, що ти тут.Мікрофон — головний ворог. The Backrooms 1998