SPIDER MALL! — жахи VHS у закинутому ТЦ, де павуки трохи кумедні

SPIDER MALL! — це інтерактивний фільм жахів у стилі VHS-естетики, де гравець вирішує долю персонажів через систему вибору, а не через класичний геймплей. Це гра не стільки про страх, скільки про атмосферу, стиль та цікаві варіації розвитку подій. І хоч павуки виявились смішнішими, ніж хотілося б, перепроходити гру — справжнє задоволення.
Що це взагалі таке?
У центрі сюжету — персонаж "Explorer X", який пробирається до закинутого торгового центру, де щось пішло дуже не так. Усередині на нього чекають не лише дивні охоронці, а й гігантський павук, який більше схожий на косплей чудовиська з шкільної вистави, ніж на щось дійсно лякаюче. Але — не візуалом єдиним. Вибори тут справді мають значення.
Геймплей: інтерактивне кіно з гілками варіантів
SPIDER MALL! — це класичне FMV (Full Motion Video), де ви не керуєте персонажем напряму, а обираєте дії в ключові моменти. І таких моментів тут чимало. Гра має понад 13 кінцівок, що стимулює до перепроходжень. Одне проходження займає до 40 хвилин, а можливість пропускати вже бачені сцени спрощує перегляд альтернативних сценаріїв.
Ви вирішуєте:
-
кого врятувати;
-
куди бігти;
-
як поводитись з охоронцями;
-
чи спробувати захистити себе, чи тупо бігти в паніці.
Ці рішення справді змінюють хід історії. Саме тому я повертався до гри 4–5 разів — цікавість «а що буде, якщо...» бере гору.
Візуальний стиль: дешеве, але з душею
Оформлення гри — це суміш VHS-жаху 80-х і bodycam-зйомки. Здається, ніби ти дивишся стару касету з поліційних архівів. Камера тремтить, шумить, миготить — усе як треба.
Єдине "але" — павук. Він виглядає настільки по-дитячому, що викликає радше сміх, ніж паніку. Але це працює в інший бік — гра починає сприйматись не як хоррор, а як інтерактивне шоу в стилі B-movie, яке навмисно переграє.
Актори: охоронці з характером
Акторська гра — на рівні аматорського кіно, але з харизмою. Наприклад, охоронець Мік — це справжня зірка. Його сцени викликають усмішку, і він легко запам’ятовується. Ці персонажі не глибокі, не драматичні, але вписуються в загальну «китчеву» атмосферу гри.
Варіативність: головна фішка
Найкраще, що є у SPIDER MALL!, — це мотивація пройти її знову. Ви хочете дізнатись: чи можна врятувати всіх охоронців? Чи можливо вийти з молу живим? А що, як поводитися жорстко замість ввічливо? Гра надає змогу експериментувати, і це тримає інтерес.
Моє враження: більше фану, ніж страху — і це ок
Проходячи SPIDER MALL! на стрімі, я не шукав у ній глибини чи справжнього жаху — і вона цього й не обіцяла. Найбільше мене втягнуло саме відчуття інтерактивного експерименту, де кожне нове рішення веде до іншого сценарію. Гра не намагається налякати по-справжньому — павуки виглядають настільки кумедно, що перетворюються на мем. Але це навіть краще: на стрімі було більше сміху, ніж крику, і саме це створило ідеальний вайб.
Найцікавіше — повертатись і перевіряти: "а що, як я оберу інакше?". Я реально пройшов гру разів п’ять, і кожного разу отримував нові сцени, інші долі охоронців і несподівані повороти. І хоча технічно гра доволі проста, вона змушує тебе заглиблюватись у власні вибори — кого рятувати, кому довіряти, а коли просто тікати без жалю.
Це був не хоррор у звичному сенсі — це була гра, де я щиро розважався, експериментував і вчився на власних фейлах. І саме за це її хочеться порадити.
Висновок: це не хоррор, це досвід
SPIDER MALL! — це гра для тих, хто любить досліджувати варіанти, а не мірятись скілами. Якщо ви втомились від екшену, хочете трохи кумедного напруження, любите інтерактивні фільми — ця гра подарує вам вечір-два хорошого часу. І хай павук вас не злякає — краще з ним подружитись, чесно.
✔ За атмосферу, варіативність і шарм VHS
✖ Мінус бал за косплейного павука
Відео стріму :
Інші новини
- Огляд Pocket Bravery — інді-файтинг із характером, але не без ложки дьогтюЯ давно не запускав файтинги просто «для кайфу». Зазвичай або якісь велики бюджетні франшизи, де на перше місце виходять епічні CGI-заставки й сезонні абонементи, або щось настільки нішеве, що аж сумно. Але Pocket Bravery став приємним винятком — це гра, яка з першого запуску віддає таким духом 90-х, що хочеться дістати джойстик із Sega і почати втикати в картридж, щоб запрацював.Огляд Pocket Bravery — інді-файтинг із характером, але не без ложки дьогтю
- Cat From Hell — огляд: киця, ніж і бабуся, яка не реагує ні на щоУ якийсь момент я подумав: а чому б не зіграти за кота? Причому не просто за милого пухнастика, а за справжню нечисту силу в шерсті, яка перетворює квартиру на поле бою. Гра з назвою Cat From Hell подала себе саме так: симулятор хаосу, у якому ти — домашній кіт, і твоє головне завдання — довести бабусю до сказу, перевертаючи все в домі вверх дриґом. Ідея чудова. Але от реалізація...Cat From Hell — огляд: киця, ніж і бабуся, яка не реагує ні на що