Cat From Hell — огляд: киця, ніж і бабуся, яка не реагує ні на що

У якийсь момент я подумав: а чому б не зіграти за кота? Причому не просто за милого пухнастика, а за справжню нечисту силу в шерсті, яка перетворює квартиру на поле бою. Гра з назвою Cat From Hell подала себе саме так: симулятор хаосу, у якому ти — домашній кіт, і твоє головне завдання — довести бабусю до сказу, перевертаючи все в домі вверх дриґом. Ідея чудова. Але от реалізація...

Геймплей: багато предметів, мало сенсу

Гра пропонує нам два режими: сюжетний і так звану «пісочницю». Сюжет проходиться буквально за пів години — дуже короткий, практично без інтриги, але з базовими діями та сценаріями. Після цього залишається вільний режим, де можна трошки побешкетувати ще раз. І все.

І от тут починається головне питання: навіщо все це? У грі є десятки предметів, якими можна взаємодіяти: можна штовхати чашки, вазони, навіть підняти ніж. На перший погляд — величезне поле для приколів і фану. Але... більшість цих предметів ніякої ролі не відіграє.

Я знайшов ніж, думаючи: «О, зараз буде міні-хорор!» Але ні. Кіт бігає по кімнаті з ножем у лапах, і бабуся просто ігнорує все це. Реакції NPC — нуль.
Посуд не б’ється. Це викликає когнітивний дисонанс: вазони — розбиваються, супниця — ціла.
Кидаєш лоток, скидаєш книжки — бабуся максимум постоїть біля них. Хаосу наче багато, а емоцій — мало.

Ти просто створюєш шум, який ніхто не чує.

Баги й AI, який схожий на декорацію

З технічного боку — гра відчувається сирою. Іноді NPC просто втикає у двері, або починає ходити по кругу. Буває, що застрягає в меблях. В інші моменти ти сам вивалюєшся за межі кімнати, опиняєшся у текстурах або вивисаєш у повітрі, або після кат сцени знаходячись у ванній спіймав глюк білого екрану і єдине, що допомагає — перезапуск.

Особливо весело, коли киця з ножем у лапах залазить у стіну. Абсурд? Так. Але не той смішний, а той, що змушує видихнути: «Ну, ок».

Штучний інтелект бабусі, чесно кажучи, на рівні картонного стенду — вона тупцює безцільно, нічого не коментує, не змінює поведінки в залежності від того, що відбувається. Створюється враження, що тебе просто залишили на самоті в кімнаті, дали кілька предметів і сказали: "розважайся, як хочеш".

Візуальний стиль — яскравий, але не рятує

Гра виглядає доволі приємно: яскраві кольори, мультяшний стиль, виразна киця. Візуально — точно краще, ніж очікувалося від такої маленької гри. Але графіка — це все, що працює стабільно, і цього недостатньо, щоби втримати гравця більше ніж на годину.

Враження замість емоцій

Коли я запускав Cat From Hell, я очікував, що буду вголос сміятися з ситуацій — мовляв, уявіть: киця з ножем крадеться на бабусю, бабуся тікає, і все це з комічною анімацією. Але замість цього — гра, яка просить тебе самостійно вигадати собі розвагу, бо ніякої органічної реакції на дії немає.

Жодної динаміки між гравцем і світом. Жодної еволюції подій. Просто повторюваний набір дій у межах однієї локації.

Підсумок: гра, яка хотіла бути симулятором пустотливого кота, але стала симулятором розчарування

Cat From Hell — це гра з цікавим, потенційно кумедним концептом, але зовсім слабкою реалізацією. Якщо її допрацювати:
🔹 додати більше локацій,
🔹 дати NPC хоч якусь реакцію,
🔹 зробити взаємодії з предметами осмисленими — це може бути класна інді-пісочниця.

Але у поточному вигляді — це скоріше демо потенціалу, ніж повноцінна гра. Вона закінчується раніше, ніж ви встигаєте втягнутись, і не залишає бажання повертатись.

👣 Грав, швиряв посуд, носив ніж і вивалювався в текстури — Даріус.
🎮 Платформа: PlayStation 5
📅 Рік релізу: 2023
🛠️ Розробник: Nolodin Games LLC