Mostroscopy — файтинг з мексиканською душею

Mostroscopy — це якби Роберт Родрігес і Гільєрмо дель Торо вирішили разом створити файтинг, та ще й на старій кіноплівці. Тут усе, що треба для атмосфери: лучадори, які можуть дати ляща навіть вампірові, перевертні, що б’ються на рівних із привидами, і стиль, що ніби вирваний із мексиканських горор-фільмів 50-х років. Це гра, що занурює у світ старого кінотеатру, де звук трохи потріскує, а тіні на стінах нагадують про щось зловісне… але ти занадто захоплений екшеном, щоб звертати увагу.

Атмосфера та візуальний стиль

Гра ніби переносить тебе в епоху чорно-білих жахів, де монстри виглядають одночасно грізно і трохи комічно, а спецефекти створювалися за допомогою клею, фарби й чистого ентузіазму. Кожен персонаж — це відсилання до класичних образів мексиканського кінематографа: тут і масковані борці, що здаються невразливими, і зловісні вампіри, що нагадують легендарного графа Орлока на канікулах у Гвадалахарі.

Візуальний стиль Mostroscopy бездоганний: старі плівкові ефекти, зернистість, контрастні тіні — усе це створює відчуття, ніби ти граєш у знайдений десь у підвалі культовий файтинг із минулого. Але є і підводні камені. Гра дає можливість змінювати фільтри, щоб додати «кіношності»: чорно-білий варіант виглядає шикарно, але деякі колірні рішення так ріжуть око, що здається, ніби тебе намагається атакувати не суперник, а сам екран.

Геймплей та бойова система

Бойова система проста й зрозуміла, але це не означає, що битися тут нудно. Усього три кнопки: звичайна атака, спеціальна і блок. Звучить мінімалістично, але за рахунок унікальних атак у кожного персонажа бої набувають глибини. Лучадор може провести захоплення, після якого суперник відправиться в політ на орбіту, а вампір — висмоктати трохи здоров'я, причому буквально.

Файтингові рухи добре анімовані, удари відчуваються вагомими (особливо, коли отримуєш сам), а комбо-система дозволяє творити справжні дива. Водночас гра не вимагає від тебе реакції рівня кіберспортсмена, тому навіть новачки можуть швидко увійти в ритм і почати роздавати люлів направо і наліво.

Персонажі — суцільне задоволення

Список бійців у грі виглядає як мікс мексиканських легенд, старого кіно і нічного жахіття, яке приснилося після перегляду трешових горор-фільмів. Лучадори, перевертні, ходячі мерці, духи — кого тут тільки нема. У кожного свій стиль, своя історія і свої прийоми, що робить бійців не просто гарними спрайтами, а повноцінними героями із характером.

Анімації теж радують: коли борець проводить кидок, то ти майже відчуваєш, як суперник врізається у підлогу; коли перевертень ричить перед атакою, стає трішки не по собі. У кожного персонажа є унікальні дрібні деталі — саме вони й створюють ту саму магію гри.

Мінуси, які варто згадати

Але не все ідеально. Наприклад, кількість арен для боїв залишає бажати кращого. Вони красиво оформлені, з любов’ю відтворюють естетику старих фільмів, але їх небагато. Щоб додати варіативності, розробники вирішили просто міняти кольорові схеми наявних арен. Це працює, але не завжди: деякі варіанти виглядають круто, а деякі — ніби хтось випадково пролив фарбу на екран.

Ще одна дрібниця — іноді бої здаються трохи хаотичними, особливо коли два суперники одночасно використовують спецудари. В такі моменти ти просто тиснеш кнопки й молишся, щоб вийшло щось ефектне.

Висновки — чи варто грати?

Mostroscopy — це любовний лист до старого мексиканського кіно, горору й лучадорської культури. Вона виглядає стильно, грається легко й дарує справжнє задоволення від кожного бою. Так, у грі не так багато локацій, як хотілося б, а деякі фільтри — це пряма атака на твій зір, але атмосфера, персонажі та бойова система з лишком компенсують ці недоліки.

Якщо ти фанат файтингів, старого кіно чи просто хочеш побачити, як перевертень змагається з духом у масці борця — бери й грай. Mostroscopy варта кожної хвилини, проведеної за нею.

Посилання на гру : https://store.steampowered.com/app/2615290/Mostroscopy/