Огляд гри The Exit Project: Backstreets

Сюжет та атмосфера

The Exit Project: Backstreets — це атмосферний психологічний хоррор, побудований на ідеї нескінченної петлі. Гравець опиняється в темному провулку без видимих орієнтирів чи підказок. І головна особливість гри — вона повністю відбувається на одній єдиній вулиці, яка нескінченно повторюється. При кожному «колі» ця вулиця залишається знайомою, але дещо змінюється: зникає чи з’являється сміття, ліхтар мерехтить, чути віддалені кроки або шерехи за спиною.

Ніякого сюжету в класичному розумінні тут немає. Гра розрахована на те, що гравець сам придумає історію у своїй голові — хто він, чому потрапив у цю просторову пастку та що відбувається довкола.

Візуальний стиль і звук

Графіка гри досить проста, але добре підходить для атмосфери клаустрофобії та тривоги. Одна вузька вулиця, оточена будівлями, темними вікнами і мертвими фасадами, з неяскравим освітленням — ідеальний простір для наростання дискомфорту.

Звуковий супровід — головна сильна сторона проєкту. Хрипкі пориви вітру, далекі шорохи, тіні, що нібито рухаються на межі поля зору, і раптові скрипи створюють відчуття постійної присутності когось за спиною. Скрімерів тут мало, і вони використовуються не часто, проте саме звуки утримують гравця в напрузі.

Геймплей

Геймплей у The Exit Project: Backstreets максимально мінімалістичний. Гравець ходить туди-сюди однією і тією самою вулицею, яка після кожного проходу замкненим колом ніби трохи змінюється. Завдання — помічати ці зміни, намагатися зрозуміти їхній сенс і зрештою знайти вихід.

Інтерактивності тут майже немає. Ніяких предметів для підбирання, головоломок чи діалогів — лише прогулянка в нескінченному монотонному просторі. Це навмисний прийом авторів, які роблять ставку на поступове приглушення уваги гравця монотонністю, аби потім несподіваним чином вибити його зі стану спокою.

Враження гравців та огляди

На сьогоднішній день гра отримала на Steam змішані відгуки. Багато гравців зазначають, що ідея із замкнутою однією вулицею цікава концептуально, але реалізація занадто повільна і одноманітна. Атмосфера працює перші 20-30 хвилин, проте після кількох десятків проходів по тому самому маршруту більшість починає нудьгувати.

Типові коментарі:

• “Спершу лячно, потім нудно, потім просто хочеться вийти.”

• “Добре зроблений звук і цікава ідея, але темп гри надто повільний.”

• “Це радше експеримент над гравцем, ніж хоррор у класичному розумінні.”

Гравці, яким подобаються експериментальні walking simulator'и на кшталт The Backrooms, сприймають гру прихильніше, проте загалом більшість погоджується — одна і та сама вулиця швидко втомлює.

Особистий досвід

Я теж мав змогу спробувати цю гру і мушу сказати — ідея наче цікава: зловити тебе в нескінченному колі, де згодом ти перестаєш помічати дрібниці, втрачаєш пильність, і саме тоді гра готує кілька несподіванок. Але по факту — після години блукання однією і тією ж вулицею я більше відчув втому і нудьгу, ніж страх. Ймовірно, на це і був розрахунок — розслабити, знудити, а тоді налякати. Проте, як на мене, саме співвідношення темпу і подій надто затягнуте.

✅ Плюси:

• Атмосферна, клаустрофобічна локація

• Якісний аудіодизайн

• Концептуальний підхід до психологічного хорору

❌ Мінуси:

• Монотонний, повільний геймплей на одній єдиній вулиці

• Малий обсяг подій і скримерів

• Відсутність сюжету чи інтерактивних елементів

• Надто затягнутий вступ до будь-якої динаміки

Підсумок

The Exit Project: Backstreets — це радше експеримент з відчуттями гравця, ніж класичний хоррор. Одна і та сама вулиця, нескінченна петля і дрібні зміни поступово розхитують нерви, змушуючи помічати деталі. Але для багатьох це виявиться занадто монотонним і повільним.

Гра точно сподобається поціновувачам атмосферного мінімалізму і психологічних експериментів, але якщо ти шукаєш класичний хоррор із сюжетними поворотами, ворогами чи геймплейною різноманітністю — краще пошукати щось інше.

Оцінка: 5.5/10