Основний розділ
- Town to City — «коузі» містобудівникЯ люблю містобудівники, але не завжди люблю їхню одержимість ідеальною сіткою. Town to City від Galaxy Grove (автори Station to Station) вирішує це дуже просто: дає мені повну свободу — без клітинок, без прив’язки до градусів, з будинками й ліхтарями, які стають точнісінько туди, де їх уявляєш. У підсумку місто росте не «по лінійці», а як живий організм: крива набережна, затиснена між ринком і пральнями в провулку, трикутна площа, що з’явилась, бо я двічі передумав із розвилкою дороги.Town to City — «коузі» містобудівник
- Killing Floor 3 — чи є тут ще «та сама» м’ясорубка?Перше, що ловиш уже в перших хвилях — ритм. Я люблю ігри, де петля «бій → торговець → бій» сама штовхає вперед. Тут вона працює. Музика вдаряє у правильні моменти, Zed-и сунуть широкою хвилею, а між раундами ми з командою буквально «на відчутті» рахуємо патрони, перезбираємо перки, перекидаємося грішми. Найкращі партії — коли ти йдеш на межі: 12 хп, гранати закінчилися, інженер ледве тримає турелі, а снайпер вигрібає Флешпаунда в останню секунду.Killing Floor 3 — чи є тут ще «та сама» м’ясорубка?
- EDENS ZERO — від сторінок манґи до геймпадаЯ заходив у EDENS ZERO за відчуттям нового сезону улюбленого аніме: легка пригода, жарти «з плеча», команда з живою, «земною» хімією, і бій, що читається з першого кадру. І саме це отримав. Комічні сцени короткі й влучні; прийоми в бою — зрозумілі й ефектні. Дратують інші речі: часом фрізи/просідання, великі, але малонаповнені відкриті зони, і діалогів більше, ніж геймплею (рятує можливість скіпати). Загалом — гра не підвела: як вечірня подорож вона «грає» чесно.EDENS ZERO — від сторінок манґи до геймпада
- ActionCam і Ghost Frequency — що варто знати про ці інді-хорориУ цьому випуску я ділюся враженнями від двох інді-хорорів у форматі боді-камери — ActionCam: Supernatural Case від NOSTRA.GAMES та Ghost Frequency від Serafini Productions. Ми разом розглянемо, як працює атмосфера цих ігор, що справді лякає на старті й чому напруга не завжди тримається до кінця. Розповім про сильні та слабкі сторони кожного проєкту, наскільки вони відрізняються у подачі страху, та чи варто витратити на них час.ActionCam і Ghost Frequency — що варто знати про ці інді-хорори
- Огляд ActionCam: Supernatural Case від NOSTRA.GAMESActionCam: Supernatural Case — це невеликий хорор, побудований на ефекті боді-камери. У центрі подій — поліцейський, якого відправили розслідувати зникнення дітей у старій школі. Усе, що відбувається, ми бачимо очима героя, і саме ця перспектива створює основний настрій.Огляд ActionCam: Supernatural Case від NOSTRA.GAMES
- Огляд Ghost Frequency від Serafini ProductionsGhost Frequency — це гра, яка з перших хвилин намагається занурити гравця в атмосферу паранормального розслідування. Вона не використовує класичних монстрів чи гучних скрімерів, а будує напругу на темряві, тиші та відчутті невідомого. Саме тому перші хвилини справляють сильне враження: темні коридори, обмежене світло ліхтаря, приглушені скрипи й тихе дихання створюють відчуття небезпеки, ніби ти справді опинився в покинутому домі, де щось невидиме стежить за тобою.Огляд Ghost Frequency від Serafini Productions
- Огляд Inertial Drift від PQube LimitedКоли берешся за аркадні гонки, зазвичай очікуєш знайомого набору: кілька машин, траси, відчуття швидкості й динаміки. Але Inertial Drift від студії Level 91 Entertainment, видана PQube Limited, відразу ставить акцент на інше — на відчуття керування. Тут головний герой не сюжет, не автомобілі самі по собі, і навіть не траси. Тут у центрі — сам момент заносу, drift, і те, як ти навчаєшся його контролювати.Огляд Inertial Drift від PQube Limited
- Hell Clock — Пекло на таймеріЦе не мій жанр. Я не фанат рогаликів, і ARPG зазвичай пролітають повз. Але Hell Clock зачепила. Спочатку — візуально. Потім — геймплеєм. У цьому відео розповідаю, як усе працює: таймер, сесійна прокачка, реліквії, картки, духи, вихор і постійне питання — біжиш до виходу чи лутаєш ще одну кімнату.Hell Clock — Пекло на таймері
- Гра, яку не варто ігнорувати — Hell ClockЯ не поціновувач роуглайків і не фанат жанру ARPG. Якщо коротко — зазвичай обминаю подібні ігри, бо або грінду багато, або складність така, що хочеться видалити Steam. Але в Hell Clock я зайшов через візуальний стиль. Він одразу кинувся в очі — яскравий, коміксовий, з атмосферою чогось незвичного. І, на щастя, гра виявилась не тільки стильною, а ще й динамічною та затягуючою.Гра, яку не варто ігнорувати — Hell Clock
- Мікрофон — головний ворог. The Backrooms 1998Є ігри, в які заходиш «на 10 хвилин подивитися», а через пів години сидиш нерухомо, бо боїшся зробити ще один крок. The Backrooms 1998 — саме з таких. Тут немає сюжетних поворотів, вибору діалогів чи прокачки. Але є одне: відчуття, що ти реально загубився десь, де тебе не має бути. І що щось уже знає, що ти тут.Мікрофон — головний ворог. The Backrooms 1998











